156
редагувань
Пласт: відмінності між версіями
Матеріал з ScoutWiki
м
Бот: Косметичні зміни
Egel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м (Бот: Косметичні зміни) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Plast National Scout Organization.svg| | [[Файл:Plast National Scout Organization.svg|праворуч|Пластова лілея]] | ||
'''«Пласт»''' — Скаутська організація України, у якої мета — сприяти, як і всебічному, патріотичному вихованню, так і самовихованню української молоді на підставі християнської моралі, і, спираючись на ідейні засади «Пласту, виховувати українську молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, — і на провідників українського суспільства. | '''«Пласт»''' — Скаутська організація України, у якої мета — сприяти, як і всебічному, патріотичному вихованню, так і самовихованню української молоді на підставі християнської моралі, і, спираючись на ідейні засади «Пласту, виховувати українську молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, — і на провідників українського суспільства. | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
=== Пластові символи === | === Пластові символи === | ||
[[ | [[Файл:Символи Скоб.gif|400px|міні|Пластові символи]] | ||
* '''Сильно''' — Дуб | * '''Сильно''' — Дуб | ||
* '''Красно''' — Калина | * '''Красно''' — Калина | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
* '''Бистро''' — Блискавка | * '''Бистро''' — Блискавка | ||
[[ | [[Файл:Орден Вічного Вогню в золоті.jpg|100px|ліворуч|міні|Орден Вічного Вогню в золоті]] | ||
Ці символи використовуються також на пластових відзначеннях. | Ці символи використовуються також на пластових відзначеннях. | ||
Пластові відзначення та нагороди — це кількаступенева система заохочень та подяк, прийнята у Пласті. Нагороди надаються відповідно до вікової приналежності пластуна чи пластунки до певного Уладу (об'єднання). Винятки становлять «Бронзовий хрест за геройський чин» та «Залізний Пластовий Хрест», що, за визначенням, надаються незалежно від віку. Пластові відзначення та нагороди носяться виключно на пластовому однострої, причеплені над лівою кишенею (чи в аналогічному місці для новаків, які носять безрукавки). | Пластові відзначення та нагороди — це кількаступенева система заохочень та подяк, прийнята у Пласті. Нагороди надаються відповідно до вікової приналежності пластуна чи пластунки до певного Уладу (об'єднання). Винятки становлять «Бронзовий хрест за геройський чин» та «Залізний Пластовий Хрест», що, за визначенням, надаються незалежно від віку. Пластові відзначення та нагороди носяться виключно на пластовому однострої, причеплені над лівою кишенею (чи в аналогічному місці для новаків, які носять безрукавки). | ||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
1911 рік для українських молодіжних організацій був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості молоді до українських військових традицій. В «Пласті» на той час молодь навчали стріляти з рушниці та револьвера, робити далекі військові марші з наплечниками, сигналізувати, робити перев’язки, тощо. | 1911 рік для українських молодіжних організацій був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості молоді до українських військових традицій. В «Пласті» на той час молодь навчали стріляти з рушниці та револьвера, робити далекі військові марші з наплечниками, сигналізувати, робити перев’язки, тощо. | ||
Протягом 1912 року пластові гуртки поширились по всій Галичині. Австрійська влада ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій, і тому підтримувала діяльність «Пласту». У 1913 році було проведено перший мандрівний табір Пласту. На початку 1914 року пластові осередки існували у всіх великих містах Галичини. Однак вони не співпрацювали між собою та не мали централізованої влади. З метою координації праці пластових гуртків, 12 лютого 1914 року, у Львові було скликано Пластовий З’їзд, на якому було створено керівний орган Пласту – Центральну Пластову Управу (ЦПУ). ЦПУ провела реєстрацію всіх пластових осередків, та розділила їх на 11 округ. Було налагоджено видання пластової літератури, затверджено проект пластового однострою та пластових відзнак. Фундаментальною працею для виховання молоді стала книга Олександра Тисовського «Пласт», якою користувались усі пластові осередки. Кількість пластунів станом на 1914 рік складала близько 800 осіб, а осередки організації поширились по всій Галичині, Закарпаттю та Буковині. | Протягом 1912 року пластові гуртки поширились по всій Галичині. Австрійська влада ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій, і тому підтримувала діяльність «Пласту». У 1913 році було проведено перший мандрівний табір Пласту. На початку 1914 року пластові осередки існували у всіх великих містах Галичини. Однак вони не співпрацювали між собою та не мали централізованої влади. З метою координації праці пластових гуртків, 12 лютого 1914 року, у Львові було скликано Пластовий З’їзд, на якому було створено керівний орган Пласту – Центральну Пластову Управу (ЦПУ). ЦПУ провела реєстрацію всіх пластових осередків, та розділила їх на 11 округ. Було налагоджено видання пластової літератури, затверджено проект пластового однострою та пластових відзнак. Фундаментальною працею для виховання молоді стала книга Олександра Тисовського «Пласт», якою користувались усі пластові осередки. Кількість пластунів станом на 1914 рік складала близько 800 осіб, а осередки організації поширились по всій Галичині, Закарпаттю та Буковині. | ||
За три роки діяльності відомості про «Пласт» як про військову патріотичну організацію поширились по всій Західній Україні, і з початком Першої Світової війни більшість пластунів зголосилися воювати в лавах Січових Стрільців. Загалом, до Січових стрільців зголосилося близько 2,5 тис. людей з «Соколу», «Січі» та «Пласту». | За три роки діяльності відомості про «Пласт» як про військову патріотичну організацію поширились по всій Західній Україні, і з початком Першої Світової війни більшість пластунів зголосилися воювати в лавах Січових Стрільців. Загалом, до Січових стрільців зголосилося близько 2,5 тис. людей з «Соколу», «Січі» та «Пласту». | ||
Із проголошенням Першого Універсалу Центральної Ради, «Пласт» почав поширювати свою діяльність на землях Наддніпрянської України. До цього були спроби започаткувати «Пласт» в Києві та Бахмутському повіті, однак новостворена Українська Скаутська Організація була насильно приєднана до «Бой-скаутів Росії». Хоча «Пласт» в Галичині постав раніше, він не мав ніякого впливу на «Пласт» на центральних українських землях. Найбільшими пластовими осередками стали Біла Церква, Кам’янець—Подільский та Чернігів. Щодо діяльності пластунів в інших містах відомо дуже мало, тому сказати про їхній вплив та чисельність доволі важко. Перший юнацький пластовий курінь був створений у Білій Церкві. Засновником цього куреня був колишній інструктор «Російських Бой-скаутів» Євген Слабченко. Офіційною назвою українських пластунів в Білій Церкві була «Українські Бой-скаути» (УБС). Українська влада ставилась прихильно до створення пластових куренів, і тому надала УБС | Із проголошенням Першого Універсалу Центральної Ради, «Пласт» почав поширювати свою діяльність на землях Наддніпрянської України. До цього були спроби започаткувати «Пласт» в Києві та Бахмутському повіті, однак новостворена Українська Скаутська Організація була насильно приєднана до «Бой-скаутів Росії». Хоча «Пласт» в Галичині постав раніше, він не мав ніякого впливу на «Пласт» на центральних українських землях. Найбільшими пластовими осередками стали Біла Церква, Кам’янець—Подільский та Чернігів. Щодо діяльності пластунів в інших містах відомо дуже мало, тому сказати про їхній вплив та чисельність доволі важко. Перший юнацький пластовий курінь був створений у Білій Церкві. Засновником цього куреня був колишній інструктор «Російських Бой-скаутів» Євген Слабченко. Офіційною назвою українських пластунів в Білій Церкві була «Українські Бой-скаути» (УБС). Українська влада ставилась прихильно до створення пластових куренів, і тому надала УБС приміщення в Українському клубі у Білій Церкві. Розвитком пластових гуртків займались різні установи УНР. Протягом 1918 року за підтримки гетьмана Павла Скоропадського було створено пластові гуртки при кожній українізованій гімназії. Таким чином «Пласт» пожвавлює діяльність в таких містах як Фастів, Катеринослав, Київ, Вінниця, Канів. Пластові осередки тоді користувались підручником Олександра Тисовського «Пласт» та статутом УБС, що був виданий у 1918 році у Білій Церкві. Після повалення Гетьманату та приходу до влади Директорії, пластуни склали ядро старшинських кадрів новоствореної Армії УНР. Найбільше відзначились І. Чмола, який був старшиною УСС під час Першої Світової Війни а потім полковником Січових Стрільців Євгена Коновальця, Петро Франко, що був старшиною УСС та Січових Стрільців Дієвої Армії УНР, Федь Черник, який відзначився у Бою під Мотовилівкою, Олена Степанівна, Осип Яримович, Северин Яремкевич. Льівські пластуни також брали участь у Листопадовому Чині 1 листопада 1918 року. | ||
На початку 1919 року українська армія була близькою до катастрофи: на сході наступали більшовики, а на заході поляки та румуни. Нестача набоїв, медикаментів та страшна епідемія тифу спричинила загибель до 60 тис. солдатів Української Галицької Армії. Серед усіх окупованих територіях, «Пласту» дозволили існувати тільки в Галичині та Волині, але із цензурою пластових підручників та під наглядом польської поліції. На території, окупованій більшовиками «Пласт» був заборонений відразу, та пізніше витіснений піонерським рухом. Єдиною скаутською організацію, якій було дозволено існувати на терені УРСР була київська «Спілка Бой-скаутів Росії», але і її заборонили у 1924 році. | На початку 1919 року українська армія була близькою до катастрофи: на сході наступали більшовики, а на заході поляки та румуни. Нестача набоїв, медикаментів та страшна епідемія тифу спричинила загибель до 60 тис. солдатів Української Галицької Армії. Серед усіх окупованих територіях, «Пласту» дозволили існувати тільки в Галичині та Волині, але із цензурою пластових підручників та під наглядом польської поліції. На території, окупованій більшовиками «Пласт» був заборонений відразу, та пізніше витіснений піонерським рухом. Єдиною скаутською організацію, якій було дозволено існувати на терені УРСР була київська «Спілка Бой-скаутів Росії», але і її заборонили у 1924 році. | ||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
=== 3-й етап: Пласт у підпіллі та під час Другої Світової війни ([[1930]]—[[1945]] рр.) === | === 3-й етап: Пласт у підпіллі та під час Другої Світової війни ([[1930]]—[[1945]] рр.) === | ||
З початку 1930-х «Пласт» вимушений працювати в підпіллі, під проводом конспіративного Пластового Центру та Верховної Пластової Команди. Через утиски з боку влади та офіційну заборону діяльності, пластуни перейшли у напівлегальне становище. «Пласт» починає активніше співпрацювати з [[ОУН]] (співпраця була і до того, однак в дещо обмеженому вигляді), отримувати і розповсюджувати націоналістичні видання, такі як «Сурма». Пластуни виконували ряд важливих функцій в ОУН: 1) «Пласт» поповнював організацію цінними кадрами, які були патріотично настроєними, обізнаними в [[Історя України|Історії України]] та практичних навичках. 2) Пластуни могли вільно пересуватись містами та передавати політичним в’язням їжу та націоналістичну літературу (Наприклад, зробивши друге дно у відрі з харчами, і поклавши у проміжок літературу, залити смальцем<ref>''Ольга Зарицька'' Пластуни в ОУН // Пластовий шлях. – 1997. – Ч.3(115). – С.52</ref>) 3) Пластові осередки виконували роль «опорних пунктів» для членів ОУН, які переходили кордон і опинялися у незнайомій місцевості. Крім того, «Пласт» значно полегшував працю ОУН завдяки тому, що міг вести пропаганду серед молоді у навчальних закладах. Однак, через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в Березі Картузькій, а за часів радянської окупації – вислано в Сибір. | З початку 1930-х «Пласт» вимушений працювати в підпіллі, під проводом конспіративного Пластового Центру та Верховної Пластової Команди. Через утиски з боку влади та офіційну заборону діяльності, пластуни перейшли у напівлегальне становище. «Пласт» починає активніше співпрацювати з [[ОУН]] (співпраця була і до того, однак в дещо обмеженому вигляді), отримувати і розповсюджувати націоналістичні видання, такі як «Сурма». Пластуни виконували ряд важливих функцій в ОУН: 1) «Пласт» поповнював організацію цінними кадрами, які були патріотично настроєними, обізнаними в [[Історя України|Історії України]] та практичних навичках. 2) Пластуни могли вільно пересуватись містами та передавати політичним в’язням їжу та націоналістичну літературу (Наприклад, зробивши друге дно у відрі з харчами, і поклавши у проміжок літературу, залити смальцем<ref>''Ольга Зарицька'' Пластуни в ОУН // Пластовий шлях. – 1997. – Ч.3(115). – С.52</ref>) 3) Пластові осередки виконували роль «опорних пунктів» для членів ОУН, які переходили кордон і опинялися у незнайомій місцевості. Крім того, «Пласт» значно полегшував працю ОУН завдяки тому, що міг вести пропаганду серед молоді у навчальних закладах. Однак, через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в Березі Картузькій, а за часів радянської окупації – вислано в Сибір. | ||
[[ | [[Файл:Bandera plast 1923.jpg|200px|праворуч|міні|Степан Бандера в Пласті. 1923 рік.]] | ||
Багато з провідників та активних членів ОУН та УПА були виховані «Пластом», зокрема провідник ОУН(б) [[Степан Бандера]], генерал-хорунжий Української повстанської Армії Роман Шухевич. Ось, як наприклад згадує провідник ОУН (б) Степан Бандера про «Пласт»: | Багато з провідників та активних членів ОУН та УПА були виховані «Пластом», зокрема провідник ОУН(б) [[Степан Бандера]], генерал-хорунжий Української повстанської Армії Роман Шухевич. Ось, як наприклад згадує провідник ОУН (б) Степан Бандера про «Пласт»: | ||
{{text|До Пласту я належав від 3-ої гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а після матури - в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. (Мої попередні старання вступити до Пласту в 1-ій, згл. 2-ій клясі були безуспішні через ревматизм суглобів, на який я хворів від раннього дитинства, не раз не міг ходити, і в 1922 р. був ок. два місяці в лічниці на водну пухлину в коліні). До підпільної Організації середньошкільників я належав від 4-ої кляси і був членом провідного звена (ланки) Стрийської гімназії... у ділянці молодечих і спортово-руханкових організацій я був активним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших пластунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентському Спортовому Клюбі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алькоголю<ref>''Степан Бандера'' Автобіографія – Мюнхен, 1964. – С. 3-7</ref>.}} | {{text|До Пласту я належав від 3-ої гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а після матури - в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. (Мої попередні старання вступити до Пласту в 1-ій, згл. 2-ій клясі були безуспішні через ревматизм суглобів, на який я хворів від раннього дитинства, не раз не міг ходити, і в 1922 р. був ок. два місяці в лічниці на водну пухлину в коліні). До підпільної Організації середньошкільників я належав від 4-ої кляси і був членом провідного звена (ланки) Стрийської гімназії... у ділянці молодечих і спортово-руханкових організацій я був активним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших пластунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентському Спортовому Клюбі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алькоголю<ref>''Степан Бандера'' Автобіографія – Мюнхен, 1964. – С. 3-7</ref>.}} | ||
Якщо польська поліція затримувала пластуна із летючками та газетами ОУН, його заарештовували на декілька діб, а потім саджали на місячний домашній арешт, без права покидати рідне [[місто]] чи [[село]]<ref>''Мирон Сагатий'' Золочівщина. Її минуле і сучасне. – Нью-Йорк – Торонто – Канберра, 1982. – С.498-501</ref>. Польська [[поліція]] також вдавалась до силового розгону пластових маніфестацій та панахид за полеглими героями. Відомий випадок, коли польська поліція багнетами розігнала маніфестацію, в якій взяли участь молодіжні організації «Сокіл», «Луг» та «Пласт»<ref>''Мирон Сагатий'' Золочівщина. Її минуле і сучасне. – Нью-Йорк – Торонто – Канберра, 1982. – С.498-501</ref>. Єдиною легальною пластовою організацією залишився «Союз Українських Пластунів Еміґрантів» (СУПЕ), який знаходився у [[Прага|Празі]]. Продовжується видання літератури, пластових часописів, зокрема [[журнал]]у «Вогні». Пластуни в Польщі конспірували свою діяльність під виглядом організації «Комісії Виховних Осель і Мандрівок Молоді» (КВОММ). За усі прояви діяльності «Пласту» винні карались висилкою до [[Береза- | Якщо польська поліція затримувала пластуна із летючками та газетами ОУН, його заарештовували на декілька діб, а потім саджали на місячний домашній арешт, без права покидати рідне [[місто]] чи [[село]]<ref>''Мирон Сагатий'' Золочівщина. Її минуле і сучасне. – Нью-Йорк – Торонто – Канберра, 1982. – С.498-501</ref>. Польська [[поліція]] також вдавалась до силового розгону пластових маніфестацій та панахид за полеглими героями. Відомий випадок, коли польська поліція багнетами розігнала маніфестацію, в якій взяли участь молодіжні організації «Сокіл», «Луг» та «Пласт»<ref>''Мирон Сагатий'' Золочівщина. Її минуле і сучасне. – Нью-Йорк – Торонто – Канберра, 1982. – С.498-501</ref>. Єдиною легальною пластовою організацією залишився «Союз Українських Пластунів Еміґрантів» (СУПЕ), який знаходився у [[Прага|Празі]]. Продовжується видання літератури, пластових часописів, зокрема [[журнал]]у «Вогні». Пластуни в Польщі конспірували свою діяльність під виглядом організації «Комісії Виховних Осель і Мандрівок Молоді» (КВОММ). За усі прояви діяльності «Пласту» винні карались висилкою до [[Береза-Картузька (концтабір)|концентраційного табору]] в [[Береза (місто)|Березі Картузькій]]<ref>Короткий Нарис з історії Пласту – Нью-Йорк, 1990 – С.9-15</ref>. | ||
У 1934-1936 рр. «Пласт» переживає кризу, через великий тиск з боку польської влади та брак кадрів. | У 1934-1936 рр. «Пласт» переживає кризу, через великий тиск з боку польської влади та брак кадрів. | ||
Значимою діяльність пластунів була на Закарпатті. «Пласт» на Закарпатті був заснований ще в 1921 році, в [[Ужгород]]і. Організаторами пластових гуртків були К. Заклинський, А. Дідик, Л. Бачинський. Чехословацька влада не допускала використання слів «Україна» та «українці», тому пластуни були вимушені оперувати словами «руські» або словосполученням «наш народ» для позначення українців в офіційних документах. Незважаючи на тиск з боку влади, у [[1922]] році відбувається перший закарпатський пластовий табір. Пластуни випускали різні часописи, як наприклад журнали «Пластун», «Карпати», «На стійці» та «Скоб». В часописах вказувалось на провідну роль «Пласту» у вихованні української молоді Закарпаття. У 1929 році Джемборі в Англії відвідує декілька пластунів з [[Закарпаття]]. Переживши кризу у [[1934]]-[[1936]] рр. до «Пласту» вступають понад 3 тисяч юнаків з Закарпаття. Влітку 1938 року, «Пласт» на Закарпатті пожвавлює свою діяльність, проводячи паради, марші та з’їзди. Найбільшими осередками «Пласту» на Закарпатті були [[Хуст]], [[Ужгород]], [[Мукачево]], [[Берегова]], [[Рахів]]. У 1934 році на Закарпатті було створено старшопластунський мистецький курінь [[Нова Сцена (театр)|«Нова Сцена»]], який згодом перетворився на професійний театр, а за часів Карпатської України став державним. | Значимою діяльність пластунів була на Закарпатті. «Пласт» на Закарпатті був заснований ще в 1921 році, в [[Ужгород]]і. Організаторами пластових гуртків були К. Заклинський, А. Дідик, Л. Бачинський. Чехословацька влада не допускала використання слів «Україна» та «українці», тому пластуни були вимушені оперувати словами «руські» або словосполученням «наш народ» для позначення українців в офіційних документах. Незважаючи на тиск з боку влади, у [[1922]] році відбувається перший закарпатський пластовий табір. Пластуни випускали різні часописи, як наприклад журнали «Пластун», «Карпати», «На стійці» та «Скоб». В часописах вказувалось на провідну роль «Пласту» у вихованні української молоді Закарпаття. У 1929 році Джемборі в Англії відвідує декілька пластунів з [[Закарпаття]]. Переживши кризу у [[1934]]-[[1936]] рр. до «Пласту» вступають понад 3 тисяч юнаків з Закарпаття. Влітку 1938 року, «Пласт» на Закарпатті пожвавлює свою діяльність, проводячи паради, марші та з’їзди. Найбільшими осередками «Пласту» на Закарпатті були [[Хуст]], [[Ужгород]], [[Мукачево]], [[Берегова]], [[Рахів]]. У 1934 році на Закарпатті було створено старшопластунський мистецький курінь [[Нова Сцена (театр)|«Нова Сцена»]], який згодом перетворився на професійний театр, а за часів Карпатської України став державним. | ||
[[ | [[Файл:ЛШ.JPG|міні|ліворуч|250px|Перша Лісова Школа. Солочин, Закарпаття, 1938 рік.]] | ||
У [[1938]] році, із проголошенням [[Карпатська Україна|Карпатської України]], пластуни творять «Організацію Народної Оборони» та [[карпатська Січ|Карпатську Січ]]. Роман Шухевич був відповідальним за поповнення Карпатської Січі кадрами та організацію фінансової допомоги. Багато пластунів-добровольців з СУПЕ вступає до Карпатської Січі. Однак, у ніч з 13 на [[14 березня]] [[Угорщина|угорські війська]] розпочали наступ на Карпатську Україну, і за кілька днів було окуповано її найбільші міста та столицю – місто Хуст. Окремі частини Карпатської Січі продовжували боротьбу у гірських районах до травня [[1939]] року. На окупованих територіях діяльність «Пласту» та інших українських патріотичних організацій була заборонена. | У [[1938]] році, із проголошенням [[Карпатська Україна|Карпатської України]], пластуни творять «Організацію Народної Оборони» та [[карпатська Січ|Карпатську Січ]]. Роман Шухевич був відповідальним за поповнення Карпатської Січі кадрами та організацію фінансової допомоги. Багато пластунів-добровольців з СУПЕ вступає до Карпатської Січі. Однак, у ніч з 13 на [[14 березня]] [[Угорщина|угорські війська]] розпочали наступ на Карпатську Україну, і за кілька днів було окуповано її найбільші міста та столицю – місто Хуст. Окремі частини Карпатської Січі продовжували боротьбу у гірських районах до травня [[1939]] року. На окупованих територіях діяльність «Пласту» та інших українських патріотичних організацій була заборонена. | ||
[[ | [[Файл:Закарпатська Лілея.JPG|міні|праворуч|200px|Пластова лілея викладена закарпатськими пластунами. 1938 рік.]] | ||
Німецька влада не була зацікавлена в існуванні іноземних патріотичних організацій на території, окупованій її військами. Перший безпосередній контакт німецьких військ із «Пластом» відбувся під час окупації Чехословаччини у 1938 році. Тоді «Пласт» діяв під виглядом СУПЕ, і об’єднував українських емігрантів у Празі. Діяльність пластунів була заборонена, а її діячів було заарештовано. | Німецька влада не була зацікавлена в існуванні іноземних патріотичних організацій на території, окупованій її військами. Перший безпосередній контакт німецьких військ із «Пластом» відбувся під час окупації Чехословаччини у 1938 році. Тоді «Пласт» діяв під виглядом СУПЕ, і об’єднував українських емігрантів у Празі. Діяльність пластунів була заборонена, а її діячів було заарештовано. | ||
У 1941 році, із початком [[Німецько- | У 1941 році, із початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], пластуни пробують відновити свою діяльність у Західній та Наддніпрянській Україні під виглядом «Виховної Спільноти Української Молоді» (ВСУМ), але безуспішно. | ||
=== 4-й етап: Друга віднова Пласту ([[1945]]—[[1950]] рр.) === | === 4-й етап: Друга віднова Пласту ([[1945]]—[[1950]] рр.) === | ||
Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з '''Головною Пластовою Старшиною''' та '''Радою''' в [[Мюнхен]]і. Пласт діє в країнах [[Північна Америка|Північної]] та [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Австралія|Австралії]], [[Англія|Англії]], [[Австрія|Австрії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]]. | Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з '''Головною Пластовою Старшиною''' та '''Радою''' в [[Мюнхен]]і. Пласт діє в країнах [[Північна Америка|Північної]] та [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Австралія|Австралії]], [[Англія|Англії]], [[Австрія|Австрії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]]. | ||
[[ | [[Файл:PlastVymarsh02.jpg|міні|ліворуч|200px|Перший після ІІ світової війни великий збір пластунів — 1947, Міттенвальд, Німеччина]] | ||
=== 5-й етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення ([[1950]]—[[1989]] рр.) === | === 5-й етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення ([[1950]]—[[1989]] рр.) === | ||
| Рядок 81: | Рядок 81: | ||
=== 6-й етап: Відродження Пласту (з [[1990]] р.) === | === 6-й етап: Відродження Пласту (з [[1990]] р.) === | ||
Наприкінці 80-років XX ст. у [[СРСР|Радянському Союзі]] змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. | Наприкінці 80-років XX ст. у [[СРСР|Радянському Союзі]] змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. | ||
[[ | [[Файл:PlastVymarsh01.jpg|міні|праворуч|Вимарш пластунів у Львові з нагоди 94-ї річниці заснування '''Пласту''']] | ||
Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в [[1990]] році вони були в [[Луцьк]]у, [[Київ|Києві]], [[Донецьк]]у, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада [[22 лютого]] [[1990]] року затвердила ''Статут пластового товариства'. | Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в [[1990]] році вони були в [[Луцьк]]у, [[Київ|Києві]], [[Донецьк]]у, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада [[22 лютого]] [[1990]] року затвердила ''Статут пластового товариства'. | ||
== Сучасний Пласт == | == Сучасний Пласт == | ||
[[ | [[Файл:Пласт Говерля.JPG|міні|ліворуч|210px|Пластовий мандівний табір «Говерля» ([[серпень]], [[2006]], [[Горгани|хребет Ґорґани]])]] | ||
[[ | [[Файл:PlastPikulice.JPG|міні|250px|]] | ||
Зараз Пласт — це потужна скаутська організація, учасниками якої є приблизно 10 тисяч осіб з усієї Україні. Пласт організовує численні табори, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, [[Морське пластування|морський]], військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та ін.). <br /> | Зараз Пласт — це потужна скаутська організація, учасниками якої є приблизно 10 тисяч осіб з усієї Україні. Пласт організовує численні табори, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, [[Морське пластування|морський]], військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та ін.). <br /> | ||
Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування — спортивні змагання ''спартакіади'', змагання з пішого мандрівництва [[Стежками героїв|«Стежками героїв»]] та «Осінній рейд», Фестиваль пластової творчості [[День пластуна|«День пластуна»]], міжнародний захід [[Вифлеємський Вогонь Миру|«Вифлеємський Вогонь Миру»]], інтелектуальні змагання «ПлаЗма» і «Орликіада» та інші.<br /> | Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування — спортивні змагання ''спартакіади'', змагання з пішого мандрівництва [[Стежками героїв|«Стежками героїв»]] та «Осінній рейд», Фестиваль пластової творчості [[День пластуна|«День пластуна»]], міжнародний захід [[Вифлеємський Вогонь Миру|«Вифлеємський Вогонь Миру»]], інтелектуальні змагання «ПлаЗма» і «Орликіада» та інші.<br /> | ||
