Пласт (організація): відмінності між версіями

Автором назви організації є [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]]

=== 1-й етап: Початок (1911—1920 рр.) ===

У 1908 р. засновник [[скаутинг|скаутського]] руху [[Роберт Бейден-Павелл|Бейден-Пауел]] видав книжку «Скаутинг для хлопців» ({{lang-en|Scouting for boys}}), яка була перекладена багатьма мовами світу. Зокрема українською мовою її переклав [[Олександр Тисовський]], один із засновників перших пластових (скаутських) гуртків при Академічній гімназії у Львові. Незалежно від Тисовського пластові гуртки почали також творити [[Іван Чмола]] та [[Петро Франко]]. Якщо останні акцентували принципи пластування на фізичному та військовому розвитку, то Олександр Тисовський займався теоретичним вихованням молоді. Він розробив систему пластових проб (завдань), які мали виконати пластуни, для того щоб отримувати нові звання та вдосконалювати себе. За кілька місяців діяльності, [[12 квітня]] [[1912]] р., першу пробу на ступінь «учасника» здали та прийняли Пластову присягу на вірність Богові та Україні близько 40 осіб, що вважається офіційною датою заснування «Пласту».

1911 рік для українських молодіжних організацій був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості молоді до українських військових традицій. В «Пласті» на той час молодь навчали стріляти з рушниці та [[револьвер]]а, робити далекі військові марші з наплечниками, сигналізувати, робити перев'язки тощо.

Протягом [[1912]] р. пластові гуртки поширились по всій Галичині. [[Австро-Угорщина|Австрійська влада]] ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій і тому підтримувала діяльність «Пласту». У 1913 р. було проведено перший мандрівний табір Пласту. На початку 1914 р. пластові осередки існували у всіх великих містах Галичини. Однак вони не співпрацювали між собою та не мали централізованої влади. З метою координації праці пластових гуртків [[12 лютого]] [[1914]] р. у Львові було скликано Пластовий З'їзд, на якому було створено керівний орган Пласту — Центральну Пластову Управу (ЦПУ). ЦПУ провела реєстрацію всіх пластових осередків, та розділила їх на 11 округ. Було налагоджено видання пластової літератури, затверджено проект пластового однострою та пластових відзнак. Фундаментальною працею для виховання молоді стала книга Олександра Тисовського «Пласт», якою користувались усі пластові осередки. Кількість пластунів станом на 1914 р. становила близько 800 осіб, а осередки організації поширились по всій Галичині, [[Закарпаття|Закарпаттю]] та [[Буковина|Буковині]].

За три роки діяльності відомості про «Пласт» як про військову патріотичну організацію поширились по всій Західній Україні, і з початком [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] більшість пластунів зголосилися воювати в лавах [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]]. Загалом, до Січових стрільців зголосилося близько 2,5 тис. людей з організацій «Сокіл», «Січ» та «Пласт»<ref>''Петро Содоль'' Січові Стрільці // Енциклопедія українознавства&nbsp;— 1993&nbsp;— т. 5</ref>. Частини УСС під проводом сотників-пластунів відзначились у боях на горі Маківці та Лисоні<ref>Пластуни в Українських Визвольних змаганнях // Вогні.&nbsp;— 1937.&nbsp;— Ч.5-6.&nbsp;— С.84-88</ref>.

=== 2-й етап: Відновлення Пласту (1920—1930&nbsp;рр.) ===

Після вирішення долі Галичини у 1923 році, яка мала б стати автономією в складі Польщі, польська влада почала більш активно цікавитись діяльністю українських патріотичних організацій на Західній Україні. Перш за все поляків цікавили організації, що виховували молодь. Найбільшими з них були спортивні та військові товариства, такі як «Січ» і «Пласт». Польська влада збільшує тиск на пластунів, забороняє проведення таборів та вишколів. Зрештою, у 1928 році польська влада забороняє легальну діяльність «Пласту» на Волині, а у 1930&nbsp;— в Галичині.

«Пласт» поза етнічними землями України розвивався меншими темпами, однак теж докладав зусиль для організації спільних пластових таборів та контактів з українськими патріотичними організаціями. У цьому процесі значну роль відігравав майбутній Начальний Пластун (Почесний [[президент]] «Пласту», що виконує ряд важливих церемоніальних функцій, зокрема надає найвище пластове звання&nbsp;— гетьманського скоба (вірлицю)) [[Юрій Старосольський]], син українського політичного діяча часів уряду УНР в еміграції [[Володимир Старосольський|Володимира Старосольського]]. Юрій, у 1929 році нелегально переходить [[кордон]] (він на той час здобував освіту у Львові), і опиняється в Закарпатті. Там він здійснює невдалу спробу вивести групу пластунів, для поїздки на світове скаутське [[Джемборі]] (від англ. Jamboree, що за однією з версій означає «мирна зустріч усіх народів») у [[Велика Британія|Великій Британії]], яке відвідує лише декілька пластунів. Після невдачі, таборує разом із закарпатськими пластунами.

Для українських емігрантів, «Пласт» став гарною нагодою виховати своїх дітей у патріотичному дусі та любові до України. Пластові гуртки поза українськими землями формуються в Празі ([[Чехословаччина]]), [[Відень|Відні]], [[Лінц]]і ([[Австрія]]), [[Мюнхен]]і ([[Німеччина]]), [[Франція|Франції]], [[США]], [[Канада|Канаді]], [[Австралія|Австралії]].

=== 3-й етап: Пласт у підпіллі та під час Другої Світової війни (1930—1945&nbsp;рр.) ===

З початку 1930-х р.р «Пласт» вимушений працювати в підпіллі, під проводом конспіративного Пластового Центру та Верховної Пластової Команди. Через утиски з боку влади та офіційну заборону діяльності, пластуни перейшли у напівлегальне становище. «Пласт» починає активніше співпрацювати з [[Організація Українських Націоналістів|ОУН]] (співпраця була і до того, однак в дещо обмеженому вигляді), отримувати і розповсюджувати націоналістичні видання, такі як «Сурма». Пластуни виконували ряд важливих функцій в ОУН: 1) «Пласт» поповнював організацію цінними кадрами, які були патріотично настроєними, обізнаними в [[Історія України|Історії України]] та практичних навичках. 2) Пластуни могли вільно пересуватись містами та передавати політичним в'язням їжу та націоналістичну літературу (Наприклад, зробивши друге дно у відрі з харчами, і поклавши у проміжок літературу, залити смальцем<ref>''Ольга Зарицька'' Пластуни в ОУН // Пластовий шлях.&nbsp;— 1997.&nbsp;— Ч.3(115).&nbsp;— С.52</ref>) 3) Пластові осередки виконували роль «опорних пунктів» для членів ОУН, які переходили кордон і опинялися у незнайомій місцевості. Крім того, «Пласт» значно полегшував працю ОУН завдяки тому, що міг вести пропаганду серед молоді у навчальних закладах. Однак, через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в [[Береза-Картузька (концтабір)|Березі Картузькій]], а за часів радянської окупації&nbsp;— вислано в [[Сибір]].

Багато з провідників та активних членів ОУН та УПА були виховані «Пластом», зокрема провідник ОУН(б) [[Степан Бандера]], генерал-хорунжий Української повстанської Армії [[Роман Шухевич]]. Ось, як наприклад згадує провідник ОУН (б) Степан Бандера про «Пласт»:

Важливою діяльність пластунів була на Закарпатті. «Пласт» на Закарпатті був заснований ще в 1921 році, в [[Берегове|Берегові]]. Організаторами пластових гуртків були К. Заклинський, А. Дідик, Л. Бачинський. Перший гурток в Закарпатті був створений в Берегівській гімназії. Чехословацька влада не допускала використання слів «Україна» та «українці», тому пластуни були вимушені оперувати словами «руські» або словосполученням «наш народ» для позначення українців в офіційних документах. Попри тиск з боку влади, у 1922 році відбувається перший закарпатський пластовий табір. Пластуни випускали різні часописи, як наприклад журнали «Пластун», «Карпати», «На стійці» та «Скоб». В часописах вказувалось на провідну роль «Пласту» у вихованні української молоді Закарпаття. У 1929 році Джемборі у Великій Британії відвідує декілька пластунів з [[Закарпаття]]. Переживши кризу у 1934—1936&nbsp;рр. до «Пласту» вступають понад 3 тисяч юнаків з Закарпаття. Влітку 1938 року, «Пласт» на Закарпатті пожвавлює свою діяльність, проводячи паради, марші та з'їзди. Найбільшими осередками «Пласту» на Закарпатті були [[Хуст]], Ужгород, [[Мукачево]], [[Берегове (місто)|Берегове]], [[Рахів]]. У 1934 році на Закарпатті було створено старшопластунський мистецький курінь [[Нова Сцена (театр)|«Нова Сцена»]], який згодом перетворився на професійний театр, а за часів Карпатської України став державним.

У [[1938]] році, із проголошенням автономної [[Карпатська Україна|Карпатської України]], пластуни творять «Організацію Народної Оборони» та [[карпатська Січ|Карпатську Січ]]. Роман Шухевич був відповідальним за поповнення Карпатської Січі кадрами та організацію фінансової допомоги. Багато пластунів-добровольців з СУПЕ вступає до Карпатської Січі. Однак, у ніч з 13 на [[14 березня]] [[1939]] [[Угорщина|угорські війська]] розпочали наступ на Карпатську Україну, і за кілька днів було окуповано її найбільші міста та столицю&nbsp;— місто Хуст. Окремі частини Карпатської Січі продовжували боротьбу у гірських районах до травня [[1939]] року. На окупованих територіях діяльність «Пласту» та інших українських патріотичних організацій була заборонена.

=== 4-й етап: Друга віднова Пласту (1945—1950&nbsp;рр.) ===

Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з '''Головною Пластовою Старшиною''' та '''Радою''' в [[Мюнхен]]і. Пласт діє в країнах [[Північна Америка|Північної]] та [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Австралія|Австралії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Австрія|Австрії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]].

=== 5-й етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення (1950—1989&nbsp;рр.) ===

=== 6-й етап: Відродження Пласту (з 1990&nbsp;р.) ===

Наприкінці 80-років XX&nbsp;ст. у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. Почалося відродження скаутського руху. Перший пластовий табір на українських землях після Другої Світової війни було організовано 17 липня 1989 року; його відвідало навіть декілька пластунів з Канади. Однак, невдовзі на нього було здійснено напад агентами КДБ, спецпідрозділами МВС та райкомом ЛКСМУ Львова. Сімох пластунів заарештовано та побито. Пізніше, в газеті «Радянська Україна» було опубліковано статтю М. Дорошенка «Ще не вмер Степан Бандера, або Недитячі Ігри доморощених пластунів», де «Пласт» зображувався як «буржуазно-націоналістична військово-спортивна організація»<ref>http://www.plast.org.ua/reports/albums-news/userpics/10002/radyanska_ukrajina_1989_small.jpg {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120312161105/http://www.plast.org.ua/reports/albums-news/userpics/10002/radyanska_ukrajina_1989_small.jpg |date=12 березень 2012 }} Сторінка газети</ref>.

=== У світі ===

* '''Поширення Пласту у світі'''

{{legend|DarkBlue|Країни, де існує Пласт, члени КУПО.}}

=== Україна ===

* '''Мапа наявних осередків Пласту в Україні та кількість членів організації по областях. Січень 2012 року '''

==== Пласт на Буковині ====

== Табори і вишколи ==

В Пласті існують табори і вишколи для УПН, УПЮ, УСП і УПС. Табори є декількох рівнів організації: крайові, окружні, станичні, курінні, гурткові та інші. Також поділяються за спеціалізаціями та напрямками (мандрівні, вишкільні, тощо). Кількість учасників та програма багато в чому залежать від організаційного рівня. За літо організація в середньому реалізує більше 100 таборів.

=== Табори і вишколи для УПЮ ===

«Пласт» працював з багатьма іншими скаутськими організаціями України для створення федерації українських скаутських організацій та отримання визнання Всесвітньою організацією скаутського руху.

У листопаді 2007 року [[Міністерство юстиції України|Міністерство Юстиції України]] затвердило Статут НОСУ, підтверджуючи створення єдиної скаутської організації України.

Адміністративно НОСУ належить до [[Євразійський регіон Всесвітньої організації скаутського руху|Євразійського регіону]] ВОСР. Представник НОСУ Андрій Чесноков є членом Скаутського комітету Євразії ВОСР.

== Критика ==

=== Пластові символи ===

* '''Сильно'''&nbsp;— [[Дуб]]

* '''Красно'''&nbsp;— [[Калина звичайна|Калина]]

В реалізації пластової виховної системи є одна основна вимога: всі елементи цієї системи повинні бути одночасно застосовувані. Два перші елементи є незмінними, бо їх неможливо модифікувати відповідно до бажань чи поглядів виховника. Третій елемент, засоби, можуть змінюватись відповідно до потреб. Можна застосовувати одні чи інші типи занять відповідно до зацікавлень молоді, при умові, що все повинно бути збалансовано згідно із загальними напрямними діяльності в Пласті.

=== Три головні обов'язки пластуна ===

Обов'язок, '''слухатись пластового''' проводу, показує, яке значення надає Пласт громадській дисципліні. Складаючи присягу з власної волі, юнак визнає силу законності, що панує у його громаді. Граючи у пластову гру, ми звикаємо до полслуху законові та провідникові, до гри за правилами. І це визнання юнаки понесуть у життя, у свою державну спільноту. Слухати і виконувати всі накази пластового проводу і не обговорювати їх&nbsp;— це символізує дисципліну.

# Бути вірним Богові і Україні;

# Допомагати іншим;

{{main|Пластова присяга}}

{{Цитата|Присягаюся своєю честю, що робитиму все що в моїх силах щоб: бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, слухатись пластового проводу і жити за Пластовим Законом.}}

=== Пластове гасло та привітання ===

В повсякденному житті пластуни вітаються, подаючи ліву руку. Вітання лівою рукою&nbsp;— вияв приналежності до світового скаутського руху. Ліва рука ближча до серця, і вітання нею означає довіру до людини, з якою вітаються.

=== Пластовий однострій ===

Пластовий однострій&nbsp;— зовнішня ознака належності до організації. Також однострій пригадує пластунам про їхні пластові обов'язки та виробляє почуття естетики.

== Опікун Пласту ==

Своїм опікуном пластуни обрали [[Святий Юр|святого Юрія]].

=== Пластові курені ===

: ''Докладніше у статтях: [[Пластовий курінь]]''

'''Ку́рінь'''&nbsp;— організаційна і структурна одиниця '''Пласту'''. Пластуни гуртуються в куренях, котрі, в свою чергу, об'єднуються в Улади за віком. Відповідно до Уладу, виникають й окремі специфіки куренів. Наприклад, кожен курінь [[УПЮ]] має власного ''патрона'', ''порядкове число'' й ''барви'', а також ''курінне знамено'' і ''курінний прапор''. Проте, для куренів [[Улад Старших Пластунів|старших пластунів]] чи [[УПС|пластунів сеньйорів]] наявність патрона не є обов'язковою.